Викладач:  Лановик Зоряна Богданівна - доктор філологічних наук, професор кафедри теорії і методики української та світової літератури. Науковець ТНПУ ім. В.Гнатюка 
Обов'язкова (вибіркова) дисципліна циклу професійної (загальної) підготовки.

Електронний курс призначено для вивчення дисципліни студентами 3 курсу першого (бакалаврського) рівня підготовки вищої освіти спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), 014.01 Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова), 014.28 Середня освіта (Польська мова і література, українська мова і література), 061 Журналістика (Журналістика)

Електронний курс призначено для вивчення дисципліни студентами 1 курсу другого (магістерського) рівня підготовки вищої освіти спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), 014.01 Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова), 035.01 Філологія (Українська мова і література), 061 Журналістика 

Метою курсу є аналіз основних літературних явищ і закономірностей розвитку зарубіжної літератури ХХ – початку ХХІ ст.: ознайомлення із творчістю найпомітніших письменників періоду кінця ХХ – поч. ХХІ ст.; формування уявлення про жанрову систему літератури цього періоду та особливостей її розвитку; поглиблення розуміння специфіки літературного процесу доби постмодернізму та постпостмодернізму; опанування навиками аналізу літературних творів сучасних напрямів і стилів, естетики постмодернізму; осмислення міжкультурних та міжпредметних зв'язків надскладних літературних феноменів.

 Сучасний літературний процес – явище дуже складне і неоднозначне, оскільки ми не можемо говорити про вже усталену систему, – він перебуває у постійному русі, трансформації, що зумовлено різноманітними впливами глобалізації, міжкультурних контактів, міжмистецької взаємодії. Ми не знаємо, хто із сьогоднішніх популярних письменників увійде у літературний канон, стане класиком своєї національної чи й загалом світової літератури. Але все ж відбуваються різні літературні події, які сьогодні творять цей процес, і філологи повинні бути обізнані з цими явищами. Виходять нові книги, на літературній карті світу з’являються нові імена письменників, відбувається рецепція читачами різних національностей/культур/релігій. Одні книги набувають неймовірної популярності, при цьому це стається поза межами логіки, якою можна було би пояснити закони популярності творів (напр. високоосвічений вчений-філософ європеєць У.Еко та неосвічений латиноамериканець П.Коельо). Інші книги, навпаки, стають популярними завдяки несприйняттю з боку певної спільноти (напр. творчість С.Рушді, визнана найвищими літературними преміями (подвійний Букер Букера), та одночасне переслідування автора з боку мусульманського світу аж до оголошення нагороди за його фізичне знищення; переслідування турецькою владою Нобелівського лауреата турецького письменника О.Памука та ін.). Щороку відбуваються нагородження елітними літературними преміями (Нобелівська, Букерівська, Гонкурівська та ін.), здійснюються екранізації відомих бестселерів. Світова спільнота обговорює ці події.

В україномовному просторі ми частково обмежені у знанні цих явищ, позаяк дуже повільно здійснюються переклади сучасних творів, однак найкомерційніші книги перекладаються і стають доступними для аналізу. Зараз особливої популярності набувають україномовні переклади творів Харукі Муракамі, Орхана Памука, Мілорада Павича, Мілана Кундери, Салмана Рушді, Фредеріка Беґбеде та ін. Навіть у пересічних читачів викликають інтерес екранізовані бестселери, що стають переможцями «Оскара». Хоча майже цілковито відсутня україномовна критика цих творів, але цей фактор створює ще більше простору для власної рецепції та оцінки літературних новинок. Філолог повинен їх знати, орієнтуватися в процесах, що відбуваються у світовому письменстві, бути здатним висловити свою фахову позицію щодо найсучасніших літературних подій і явищ.

Ключові слова: